БЕСПОКОИТЬ , — СЯ — турбувати , — ся; непокоїти , — ся; клопотати , — ся.
Це почало мене ще більш непокоїти, і я сказав це друзям.
Оправдувалась і зайнялася кілька разів, що зосміливилася непокоїти Матчуків у такій незвичайній порі.
Проте тривала відсутність Колдуела почала дуже непокоїти її.
Хіба інститут Вольського може непокоїти тільки один барліг?
Галюцинації, щоправда, тривали й далі, але перестали непокоїти, бо він відкрив їх причину.
Тимчасом погода змінювалась і починала непокоїти нас.
Щось там діється в Ассірії, і це починає непокоїти мій уряд.
Усе було тихо, і ця тиша починала непокоїти Клосса.
Що день то тяжчим ставало становище повстанців, питання як бути далі, не переставало непокоїти лісове військо.