— Поталанило ніби оце вже втретє, та от і недоля моя: Елпідифорова жінка обіцялась розвестись, а тепер стала гопки.
Ця Доля Уявляється в образі нової зірки в Небі зараз по народженні людини, а з її смертю зірка спадає з Неба додолу, У нас Доля, поділилася пізніше на добру й злу , — це Доля й Недоля.
Мене дратує не їхній розум та побожність, а недоля Єгипту, який виснажується з голоду й боїться найменших погроз Ассірії.
Чи таке вже його було щастя, чи така недоля, що осел, наступив йому на пучки копитом — аж заверещав бідолаха од болю великого.
Варраули були мені чужі, це правда, зате які близькі були мої товариші по подорожі, яких зріднила зі мною спільна доля і недоля !
Я бачив одного смсртснного. який на божій постелі усе жалівся, що недоля не дала дочитати йому історії, урвавши її на п’ятнадцятому чи шістнадцятому з наших королів.
Схилила вона сумно голову; потекли гіркі сльози з жовтих, мутних очей, потекли по щоках, по глибоких рівчаках, що літа та недоля попроорювали по сухому виду …
— Куди зможете … Недоля закинула мене горопашного на чужину !
— Коли б із нами був Сірко, не спіткала б нас недоля !
— В тобі кричить недоля твоя колишня , — сказав Куліш.