Негоже засуджувати батька, але матуся говорить, що подібні думки є злом, і звинувачує в усьому Валу Мелькора.
— Негоже синам Ігоревим дома бути, коли людіє їх стоять на брані.
«Тобі, гетьмане, негоже ! тобі, гетьмане, непристойно !
А дружинником не хочу — негоже мені ходить по дань …
Це вони скажуть тобі: негоже ти зробив, не бути Малуші жоною великого князя …
— Негоже старим друзям стояти на колінах одне перед одним.
А якби й змогли, то негоже помножувати ризик перебуванням у «Стасісі» ще однієї людської істоти.
Мовляв, негоже ворожбиту і вивіднику бути темним.
Я знаю, що саме ніч і дорога сюди погана, і о такій пізній порі негоже їхати повз гробниці, але, їй-Богу, після того, як я побачив його гидкий писок, я не можу ні їсти, ні спати, ні молитися, поки ця пляшка тут.
— Негоже, панове … Торг скінчився, дотримуймося ж шляхетності …