Аби «дати загальне уявлення про звичаї в країні, де існує невільництво», Сеґюр переповів історію, що трапилася з ним у Кафі:
— Пора нам скинути з себе невільництво , — говорив Неважук таким сильним голосом, аж вікна в читальні дзвеніли.
Казанова не вагаючись назвав ієрархію побиття, що тяглася від царського трону до стайні, «деспотизмом» — політичною формою, притаманною суспільству, де процвітало невільництво й тілесне покарання.
А поміщицький ставленик П. Скоропадський своїм наказом «Повернути поміщикам їхні маєтки» … та толеранцією катувань населення, загнав українське селянство в обійми московсько-большевицьких кровавих нелюдів, у комуно-московське невільництво.
Саме порівняння з Росією виявило в цих народів залишки деспотизму, як-от Бастилія і, передусім, невільництво у вигляді торгівлі чорношкірими рабами.
Треба, аби що-небудь сталося незвичайне, хай навіть невільництво без кохання, хай навіть війна або смерть.
Це боротьба не на знищення фізичне, а далеко більше — на знищення моральне, тобто на довічне знищення покопаного, на довічне його невільництво.