Синоніми до слова Нарікати

Справді-бо, жінка мала всі підстави нарікати на бридкого виродка, що прийшов на світ два з половиною роки тому.

Що тут нарікати на плату, коли головне — доплата !

А можливо, він думав, що не годиться в такий мент умиватися слізьми чи нарікати.

Що ж до Тома, то йому тепер, як кажуть, нарікати на життя не доводилось.

Джон точно не знав, що спричинило ці зміни, проте й нарікати не збирався.

Росло господарство краю, підіймався промисл, торговля й матеріяльна культура; раділи пани магнати, не мали на що нарікати й селяне, навіть тоді, коли минали «свобідні роки» й треба було братися за виконування своїх службових повинностей.

Коли це виступив наперед старий Мимра — земний дух, що був у Фосфора садівником, і сказав: «Пане, кому, як не мені, слід найбільше нарікати на Саламандра?

Я й не нарікаю; я тільки до слова кажу; а нарікати — крий мати божа !. . нехай мені уста навіки заніміють, замкнуться, коли у мене й на думці є нарікати.

А на мене потім ніхто не сміє нарікати, бо я скажу: зробив я усе, що було треба.

Трошки поболювала голова, та ще зап’ястки, кісточки й горло були наче здавлені , — оце майже й усе, на що я міг нарікати.