Після обіду пішли напувати коней, тоді дехто покликався на влови, інші латали ногавиці й гуні, дехто лагодив кінську збрую чи оружжя.
— подумав отаман і звелів трохи перепочити й напувати коней.
Проте навколишнім фермерам англійці дозволяли, як і раніше, напувати тут худобу , — звичайно, не з душевної доброти своєї, бо англійці нічого не роблять без вигоди.
Трохи згодом, з наміром напувати мули підійшов другий погонич.
Виходячи, вона похвалилася зварити й принести якогось зілля, щоб напувати хвору, та, з тим і пішла.
— То кажеш, що таким тільки ворон напувати, а тепер — «коли б такого побільше»?
Не одна жінка мусить отак напувати свого чоловіка, аби з ним можна було жити. (Призвичаївшись, вільно, розкуто .)
— Гарно тут , — зауважив Дрю, допомагаючи Гаррину напувати коней.