Дивитися на інших означало напрошуватися на кулю — хтось із перехожих міг випадково виявитися Жертвою.
У житті й так занадто багато стусанів та прочуханок, щоб самому на них напрошуватися.
Через те не став напрошуватися на гнів та немилість Жаданову, лишив коня поодаль, і перш ніж підійти та постукатись у ворітницю, розглянувся й прислухався, чи немає там, за загорожею, сторонніх.
— Дженні, якщо ви маєте мене за нікчему, навіщо було напрошуватися на чашку кави?
Розсудливий же і вигляду не подасть, що припуститься підозри , — те означало б напрошуватися на образу; ні, він постарається й розсіяти бездоганністю своїх дій.
Правда, коли принц Доран заточив піщаних змійок у вежу, пристрасті на вулицях вщухли, але з’являтися там в білому плащі означало напрошуватися на сутичку.
Аттікус вважає, що носити при собі зброю означає напрошуватися на постріл.
Сама я не стану напрошуватися, бо спершу передбачалося, що вони запросять мене на дві ночі, поки учас-ники екскурсії перебуватимуть у цьому готелі.