Якщо вони подивляться в мій бік, то будуть мружитися на сонце, а завдяки тіні від піддашка понад вікном вони або нічого не побачать, або якусь неясну білу пляму, що може бути будь-чим.
Вона грає дубль за дублем, годинами проходить одне випробування на роль, доки вуличні ліхтарі не починають мигтіти й мружитися, світити спочатку нерівним, а потім яскравим світлом.
А Лідія Тарасівна тимчасом слухала та тільки мружилася до ораторів (це в неї звичка така — мружитися до кожного, наче до сонця).
Говорячи це, він продовжував заряджати гвинтівку, а цигарка звисала з його нижньої губи і дим, виїдаючи очі, змушував Бена мружитися.
Пихата дівка напевно потребувала окулярів із прокопченими скельцями — але вона, пишаючись кров’ю горні, воліла мучитися, мружитися й утирати сльози.
Намагаючись не мружитися, здираюся на підвіконня.
У нього була дивна манера сильно мружитися, надто коли хвилювався.