Абай, скинувши малахай, теж наблизився до узголів'я хворого.
Омкай поринав разом з ним, захлинався, вода зірвала з голови малахай, заливала вуха, різала очі.
Галасливий, збуджений натовп, захоплений купівлею-продажем, снував повз Абая, а він стояв, знявши легкий малахай з чЬрного смушка, і міркував, до кого ж звернутися з своїм словом.
Дряхла старенька, прикривши смугастим мішком спину і надівши на голову подертий малахай, і все-таки тремтячи від пронизливого холодного вітру, збовтувала малму — закваску з кислого молока для дублення шкіри.
Чімі відчув, як на голові відстовбурчився малахай, і зразу стало моторошно.
Вони відтерли і відігріли йому долонями похолоділі руки й обличчя, наділи сухі торбази, чижі, кухлянку і малахай.
В грізній тиші лунали уривчасті накази Безпесбая, що їхав на сивому коні попереду загону; білий сіряк і світлий смушковий малахай вирізняв його з усього війська.
Устане він рано, ще до сонця, набере хліба у торбу, візьме малахай, що дід дав завертати овець, та й іде у царину, до землянки, дожидати, поки збереться отара.
Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив; Ввесь ремінцями обв’язавшись, На голову бриль наложив; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка, В руках нагайський малахай.
Махмуд, почекавши, поки росіяни приготуються, підбіг до свого коня, легко, як птах, піднявся в сідло, насунув глибше малахай і різко натягнув повід.