Чим далі бігли юрмища, тим несамовитішою ставала їхня лють.
Тоді ламаються … Нудно … Ти трохи інший, південцю, у тебе очі холодні … Зазвичай зненависть спершу гаряча, а тоді перетліває на безсилу лють.
Її нема … Ці слова, немов іскри, запалили їхній жах, несамови тість і лють.
Він здригнувся від тяжкого обридження, і раптом прокинулася в ньому лють.
Що Кастелл і Маргарет накликали на себе лють д’Агвілара, в цьому він не сумнівався.
Легко собі уявити гнів, лють і відчай ошуканих рибалок.
Я йшов повз шерег пальм в діжках, відображений в настінних люстрах, і почував, що з кожним кроком мене дедалі охоплює все більша й більша лють.
Його лють згасла так само швидко, як і спалахнула.
Виговський запитливо поглянув на гетьмана, але той лише, тамуючи лють, зітхнув і відвернувся, притуливши до ока окуляр далекозорої труби.