Лейтенант Лоза бачив, як непевно почуває себе Санько.
Чіпка сміливо опустився на один; за ним Лоза — на другий.
Ми вживаємо слово «майже», бо лейтенант Лоза все ж мав маленький «резерв» спостережень.
«Франкфуртська сажа» — це перепалена виноградна лоза.
Біля жертовника ріс плющ, а по стінах храму пнулася виноградна лоза.
В іншому місці виноградна лоза, піднявшись на яблуні та груші, звисала додолу, так що здавалося, начебто гілля змагалося у вирощуванні плодів.
Видно ж, що така гора не є Якова лоза — чи Вефіль, а Ісавова — Сіїр.
Ніколи лоза не була помічником учителеві, навпаки.
Шабля проминула лозу, наче її не було, а лоза якусь мить ще трусилася, лоскотала повітря, а тоді разом лягла, рівно, з тихим шелестом, як трава.