Один лобур, любитель «травички», навів лад у громадській бібліотеці, переробивши весь каталог із застарілої десяткової системи на сучасну, застосовувану в Бібліотеці конгресу , — і це не коштувало місту ані цента.
— Ні, Хіткліф — здоровий лобур: я його щойно бачив.
— Вчора лементував, ніби якийсь лобур кружляє біля станції, а сьогодні верзеш про космос.
Та Володько, Богу дякувати, лобур з головою видався, берегтися воно, хоч мале і зацяпане, потрапить, але одного разу мало-мало до нещастя-страхіття не дійшло.
У другому чи то вже третьому ряду під протилежною стіною лежав Толя Торянік, кандидат фізичних наук із Харкова, здоровий тілом лобур, від аміназину він кайфував.
Я не певен, чи знаєте ви про це, але кожен такий злий чоловік, кожен лобур, хуліган і навіть бандит переживає в житті таку хвилину, коли хоче повернутись до людей, до суспільства.
— Зглянься, Марціне, звідки тут взявся отой лобур?
Ці здоровенні лобуряки кидаються на нього, а він навіть не розмахується, торкається — і лобур падає.
Перше, що спливло мені до голови, це слова, сказані де Мореншильдом на парковці біля «Монтгомері Ворда»: ««Він неосвічений лобур, але навдивовижу спритний тип».
Ночував Мартін ще в кімнаті у Марії, але його нове вбрання справило на довколишню дітлашню належне враження, і вони вже не кричали йому з дахів та з-поза парканів «волоцюга» й «лобур».