Мирне щастя тихо витало над головами всіх присутніх, і сторонньому споглядачеві могло б здатися, що так жили вони завжди, що не було за їхніми плечима ні крові, ні смертей, ні горя, ні воєнного лихоліття …
Приймаючи подяки Батьківщини, ми в думках ділили їх з усіма, хто в це лихоліття стояв зі зброєю на рубежах Перемоги, хто за неї віддав життя.
На транспортному судні, нашвидкуруч переробленому із старомодного суховантажу в розпал воєнного лихоліття, рятівних засобів не вистачало.
Татарсько-половецьке лихоліття (зрештою, не таке спустошливе й велике, як уважано досі) знищило силу окремих князів і хоч принизило сам Київ, але уяскравило ще більшу тугу за єдиною великою владою для цілої раси.
Але зараз вони переживали лихоліття: частина племені загинула в повені частину вирізали вогневики.
З усього вже було видно, що в цю чудову мирну країну входить жорстокий бог війни — Марс, несучи зі собою смерть, руїну і воєнне лихоліття.
Напевне, доба лихоліття, яку нам довелось пережити, зачепила і цю бідну дитину.
Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми.
Хай знову після довгого лихоліття запанує мир поміж гномами, людьми й ельфами, але за цей мир вам доведеться заплатити золотом.