Падав густий лапатий сніг, і ця передвечірня сірість, і засніжені вулиці, і сніжинки над головою розмивали межу між небом і землею.
В сонячній тиші безкрайнього степу сіявся дрібний срібний сніжок, білою наміткою покривав землю, чіплявся за лапатий сухий бур’ян.
Вона неголосно щось наспівувала, тим часом як чистий і ласкавий Голос лився зі стін і стелі й заповнював кімнату, наче лапатий сніг.
Сніг погустішав, закружляв лапатий, наче зграї білих горобців запурхали над містом.
За вікном у цей час пішов сніг: густий, лапатий, і вони обидва озирнулися на оболони.
Секунду я нічого не бачила — такий лапатий падав сніг.
РАДИКАЛЬНИЙ МЕТОД Лапатий, спокійний, святково-білий сніг падав на землю.
Великий і лапатий, він дивився на землю, стуляючи й розтуляючи при цьому писка.
Лапатий, мокрий сніг ліниво кружляє коло тільки що засвічених ліхтарів і тонким, м’яким шаром лягає на дахи, кінські спини, плечі, шапки.
Лапатий сніг моментально покрив дорогу, забілив ялиці, заповнив колії.