Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали, і очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети.
Сухожилля немов білясті мотузки, що вириваються з-під шкіри, яку роздирають величезні гострі зуби й пазуристі лабети.
Перебувала немов у дивному напівсні, народженому диким, звірячим жахом, який обіймав її щойно і тепер повільно відпускав свої крижані лабети.
Але хто справді постригся в дурні, так це отой невідомий чолов’яга — він припустився того, що сам потрапив у пастку й тепер попаде в Блорові лабети.
А тепер життя мене прямо-таки поцупило в свої лабети, приходиться соціалізуватися, долати безліч побутових і інших проблем.
— Якщо не боїшся потрапити в лабети до аскарі чи мзунгу, то … я тебе не бачив … Туку сів на лавочці в пристанційному сквері і почав чекати.
Лабети червоної свастики спотворювалися в її дзеркальних лінзах.
Тоді було зроблено спробу — правда, вона готувалася, як запасний варіант, раніше — перетяти нам дорогу ліановими тросами, і нас таки майже взяли в лабети.
Ніхто не повинен потрапити в лабети «лілових», інакше почне розмотуватися страшна нитка розслідування.
Зненацька холодні лабети болю з нечуваною, неймовір мою силою стиснули мені серце.