Вона нервово б' є віжками блискучі крижі коней, і екіпаж стрибає вперед, і, підіймаючи вітер, минає берестки й дубки, що, хапаючись, дряпають капелюхи, крила брички і зникають позаду.
А коли закінчив, коли встав, коли випростав зболілі крижі, коли вже вкотре подолав викликану смородом крові та фіміаму нудоту, коли зібрався нарешті піти й помитися, біля нього, немов привид, з’явився сірий типчик у сірих гачах.
— Побудь тут ще трохи, доки не перестануть мені боліти крижі.
Але поки він наколов купу дров та заробив півкарбованця, то в нього так заболіли крижі й руки, що він кляв свою роботу всякими словами.
І стала я, мов сова на руїнах, мов одинока пташина на крижі".
Закам’яніла поясниця, задерев’янілі крижі, онімілі руки, під грудьми порожнеча й тоска безмежна, як простори, що їх полишив позаду.
У крижі стегозавра була велика, разів у двадцять місткіша, ніж у голові, мозкова порожнина.
Прокоп Голий підвівся у стременах, застогнав, потираючи крижі.
Мої крижі пірвалися, бо я день у день тачками возила глину, а твого тата сам бог урятував, що не потонув там у багнах, в яких барбався день і ніч, вичерпуючи його ненастанно.
Та вершник підганяє її не хлистом; не острогами й не вигуками, а в інший спосіб: час від часу він штрикає її в крижі вістрям свого мисливського ножа.