— Коли так, так ось що: я позичу тобі сто карбованців та Копач сто; от і буде з тебе, їдь на літо в гори, чи в Швейцарію, чи в Саксонію, чи до наших гуцулів.
— Ні , — відповів Копач, повернувся до нього лицем і здивовався, побачивши Горовенка на долівці.
Копач застиг на місці й не швидко збагнув, що то на злежаний торішній лист скапував отой нетерплячий березовий сік, який сам розриває кору дерев.
Фактом є, що в час вивозів нотованих поліцією націоналістів до концтабору в Березі, Копач був чомусь «переочений» і залишений на волі.
За труною Качки ішла ковалева сім'я, Горовенко з матір'ю, Харченко та Копач.
— Навряд вони, се, мабуть, Копач; вони так рано не ходять.
— Здорово ти перемінився , — говорив Копач послі вечері, сидячи за столом , — похудів вельми, змарнів !. .
— Стривай, стривай ! от-от усе повернеться на кращу стежку , — втішав його Копач.
Копач почув, що Горовенкова рука незвичайно холодна.
А ми поки біля могил крутилися, то все пропустили , — мовив Захар, слухаючи, як копач крекче, натягуючи його пітняки.