В колгоспі була добра каменярня, де добували вапняк; в одній із прибудов знайшлося досить піску й цементу, отже будівельні знадоби були під рукою.
Дорога, кліфи, каменярня — як і раніше, і машина.
Стрімчаки на тлі сірих обвітрених гір були тут такі білі, немовби щойно відкрита каменярня.
Сьогодні - піщане пустище з цілою армією строкатих кілочків, завтра — піщаний пласт, післязавтра — щебеневий кар" єр, каменярня, величезний казан конгломератів, піщанику, глини та вапна і, нарешті, ущелина, на дні якої ніби кишіла черва.
Довгий час каменярня була завіяна кучугурами і нічого не можна було робити.