Уявляю, чим він харчувався, божевільний каліка, поринутий у вічну ніч !
Люди добрі, цей чоловік ніякий не Митрофан, і не каліка !
Макс опустив голову, незграбно, як каліка, почвалав до гостьових покоїв.
Мати її вмерла років уже з півтора, батько був каліка, та ще й п’яниця.
Він уявив собі виснажених хворобою людей, калік, що сподіваються зцілитися, або таких, що вже втратили надію на це, горе матері, у якої дитя-каліка; відчай людини, що захворіла з вини свого предка …
А коли каліка рівняється з ними, вона кидає на нього неуважним поглядом і раптом пригадує.
Ми опустились на нього, немов хмара, кожен із нас був голодний, навіть Альфред, каліка-автостопер.
— О голубе , — процитував каліка блазенським тоном, наслідуючи маститого гладкою коміка , — аби лише живіт мій не запався !
Б’юшь об жаклад, що од моєї води і паралічний каліка видужає - така вона гаряча та добра.
Кутене частенько воювали з чорноногими, отож каліка відразу впізнав нас з оздоби на мокасинах, які кожне плем’я прикрашало по-своєму.