В цю мить у намет кулею влетів якийсь хлопець, невеликий на зріст, зграбний такий, з довгим чорним волоссям.
Все було як і належить: висока прова на кшталт сокири, зграбний закруток на кормі й ледь вигнутий верх «шатра» посередині палуби.
Досі він ніколи не замислювався, зграбний він чи ні.
Я навіть розумію, що можна закохатися, можна втратити голову й за шістдесят, але між нами стоїть тінь матері, в буквальному сенсі тінь, так вимучила її хвороба , — між нами стоїть тінь матері і зграбний силует цієї жінки.
«Очі мав чорні, як терен, проникливі, (а) на підборідді - ямочка … Дуже гарний на виду, молодцюватий, зграбний парубійко».
Юстас був трохи більший за Джилл, до всього ще й значно менш зграбний, тому, просунувши голову в діру, одразу торохнувся потилицею об її верхній край, і на обличчя йому зрушила невеличка снігова лавина.
Котляревський підвівся з крісел і, легкий, зграбний, більше того, елегантний у своєму вже не новому, але добре випрасуваному чорному сюртуці з білою хусткою на шиї, віаійшов до вікна, склав перед собою руки.
Він простягнув руку, і в неї ковзнув невеличкий, зграбний пістолет.
Молодий хлопець, такий зграбний, чорнявий, а губи тонкі, як ниточки, і очі примружені.
Був він зграбний і стрункий, із худорлявим обличчям та привітними сірими очима.