Синоніми до слова Засуджувати

Дайл не розумів її, але саме тому не міг засуджувати за холодність, що межувала із неприязню.

Колись я десь читав: не по спішайте засуджувати, намагайтеся вникнути й зрозуміти.

Безпека, власне, в якійсь мірі й полягає в тому, що шукати її треба не навпрямець, не відкрито: тікати від чогось — значить його засуджувати.

Вона не могла ні дивуватися з цього, ні засуджувати його.

Тут Імар не міг її засуджувати, бо й сам пристрасно жадав дядькової смерті і вже давно втратив лік планам помсти, що їх розробив за ці п’ять років, але не наважився здійснити.

Дуже важко було засуджувати його, не знаючи правди.

Обдивляться, розпитають, двері перед носом не зачинять, останнім поділяться, засуджувати не поспішать — усяке в житті трапляється.

Інші, навпаки, схильні лише засуджувати і лестити присутнім, ганьблячи відсутніх; такі лестощі їм удаються з людьми поверховими, які не помічають хитрощів , — говорити з ними недобре про тих і навпаки.

Отож приблуди багато років вчили тутешніх людей Бога не боятися, бо Бога нема; інших — не таких, як приблуди, вчили засуджувати і звичаїв своїх цуратися; на сусіда доносити.