— весело пробелькотіла старенька і почувши запах диму, побігла до кухні.
Та Аспірин цінував його не за це: Вітя Сомов був ідеальним співрозмовником, уважним, трохи вайлуватим, навколо нього, як запах, поширювалися впевненість і спокій, а засмиканому після робочого дня Аспірину саме спокою й не вистачало.
Стіни його не світились, повітря було тепле й вологе, у ніс бив неприємний запах.
Над бур’яном та щебенем і досі висів спе цифічний, невимовно журботний запах руйнування.
Джуніор вистрелив тричі, гуркіт був оглушливим, запах пороху густим і різким.
Але беззахисність жертв, запах людської крові, що парувала над побоїщем, загальне озвіріння , — усе це враз знетямило.
Вогонь поглинав дорогоцінне хутро, і запах смаленої шкіри та шерсті змішувався з ароматом палаючої смоли.
Запах жасмину свідчив, що до листа причетна жінка, і я вже почав звертатися думкою до Сте-плтонів.
І все — таки … Він добре пам’ятав підступність людей … Та ось запах подужчав, і він не витримав.
Нарешті Ленґдон відчув і знайомий запах, властивий усім музеям , — у сухому деіонізованбму повітрі відчувався легкий присмак вуглецю.