Знаю, довго будуть народи обмацувати нашу зброю, лічити наші рани, сяяти вдячністю чи заклякати з ненависті.
Та пругкому молодому серцю не властиво стискатись і заклякати надовго.
На морозі в Ерагоиа почали заклякати ноги, і, хоча холод трохи вгамовував біль, хлопець знав, що довго так не протягне.
Толланд відчував, що його тіло продовжує заклякати.