— стиха гукнув зайчик, коли їжачок проходив повз чагарі.
Біг зайчик довго, поки йому не перепинило дорогу річище.
Справді, цей зайчик мав півтора метра довжини і важив двісті п’ятдесят кіло.
Зайчик ударився об підлогу і перекинувся на оленя.
Розплющила очі і здивувалась — на долівці вже грався сонячний зайчик.
— Тоді я розкажу тобі казку про те, що боятися не треба , — сказав весело Бігунець , — Був собі Зайчик, якого всі вважали за боягуза …
Джонік, зайчик, сонечко, дізнайся й замов нам столик …
— Та їй же богу, мене ніхто не грабував , — сказав Корейко, на обличчі якого промайнув світляний зайчик. -
Тоді Зайчик-Стрибанчик проковтнув слину й, низенько вклонившись, промовив тремтячим, поштивим голосом : — Не гнівайтесь на нас, пані мамо !
Вони побігли довкола клумби, але Зайчик так смішно підстрибував, а бабуся так хвацько розмахувала ополоником, наздоганяючи внука, і так грізно вигукувала: «Де мій обід?