Наближалася богиня, та, що полює на юнаків , — це вона викрала Клейта й Кефала, це вона, на заздрість усім олімпійкам, втішалася коханням прекрасного Оріона.
— запитала вона, і в голосі її відчувалася заздрість.
Кіт був тут-таки, у квартирі, вусатий, поважний і незворушний — справжній господар дому, а його розкішна шубка з пухнатого, шовковистого хутра викликала б заздрість не в однієї воротарки.
Поперше, існувала можливість, як побоювалися тоді, відокремлення від української маси, подруге — брала заздрість, що наші товариші, на місяць старші від нас вишколом, мають перед собою, як здавалося, військову кар' єру, а ми — ні …
Він дивився на неї, на її довгасті блакитні очі, в яких світилося щастя і глузлива посмішка, і в грудях у нього пекло, серце стискала тужна заздрість, гірка, болісна свідомість того, що його знехтувано, що він довіку буде їй чужий …
Дивина, пожадлива заздрість, одна із найтяжчих людських вад, присутня у неймовірному — я заздрю тим, хто переступив віковічну межу смерті.
І звичайно, ж у людей виникали емоційні реакції на них несхвалення, осуд, образи, заздрість, інтриги.
В статті говорилося, що відмова так зробити розглядатиметься як доказ того, що заздрість північан до південців і досі буяє пишним квітом.
Навіть коли всім, хто живе водночас із тобою, заздрість повелить мовчати, то прийдуть такі, що судитимуть про тебе безсторонньо — без ворожості і без ласки.
Увесь зайвий почуттєвий вантаж одпадає, навіть заздрість виходить із моди, засуджена як смішний і дикий пережиток (…).