Але він був впертий і загонистий — гнав наперед і нам казав іти за собою.
І потім, знаєте , — у вас є один рух, знаєте, такий загонистий, широкий … і слова, прості цілком.
А гетьманував тоді на Запорожжі загонистий лицар Петро Конашевич, на прізвисько запорозьке — Сагайдачий.
Ти танцювала тут малою Меткий загонистий матльот Чи затанцюєш і старою Задзвонять дзвони всі ульот Коли ж ти вернешся Маріє
Замість веселого, привітного чи байдужого Ксанта став би їх володарем жорстокий, загонистий, нахабний азіат, а з його рук, наче товарина, пішли би вони на поталу кіпрійсь-ким селюхам.
Синя суконька, зелененький жакет і фіолетовий, загонистий капелюшок.
Гордий, загонистий Хоре, похмурий і суворий, зовні мало чим нагадував трохи лукавого, завжди усміхненого й балакучого Дажбога …
Правда, він до лиха загонистий, пре нав простець, зате ділить усе по-справедливому.
Небачене зухвальство — я був загонистий — тим часом пособляло мені легко йти по життю.
Рухливі чорні брови засвідчували, що він не лихий на вдачу, а радше загонистий і гоноровитий.