Загата, порівнявшись зі мною, кинув: «Як зима, Повсюдо?
Пописько ще більше став його запідозрювати, тепер йому безнастанно причувалося, що Загата пересипає кондаки лайливими словами.
— Смертельне , — заінтриговано, випалив Загата і вишкірився.
Якби жив Загата, його голос чувся б за кілька миль.
— Це наша загата, ми повинні полагодити її , — сказав Козуля.
Верхи опортів, путівок, шлапаків, дуль, сапіжанок та краснобочок, мабуть, незгірш за мене, дивувалися, не тямлячи — на що між ними стоїть ота загата?