Цими словами Павло пояснює, що той, кому віра Христова дорога, не буде присікуванням, докорами і обмовами його журити.
— обурився старий, але не хотів журити онука й одійшов од хлопця.
Їх треба журити і радувати тим, що Сара не може «рождати».
— Гай-гай, нема чого си журити, скоро Різдво , — втішав їх Геґрід.
Швиденько свічку засвітила, Сама на лаві сіла; Під припічком мурло сидить, А Баба головою хить та хить І ну хазяїна журити : — Так от як ти почав робити !
Проситиму редакцію «Братства» опублікувати цього листа, оскільки і хвалити і журити Вас за виступ у студентській пресі треба прилюдно.
І від дітей став ховатися, щоб не журити їх сумними казками.