Під сухою смаглявою шкірою на його вилицях рухалися жовна.
Пальмо, не глевтяк якийсь, із якого можна коників ліпити , — господар раптом почав скрипіти зубами, аж надималися жовна.
У Чоловіка знову заворушилися жовна, погляд став розсіяний і в ньому з’явилась відчуженість.
На обличчі заграли жовна, в очах блиснув лихий вогник, а рука підсвідомо стиснула руків'я шаблі.
Тре рукавами светра свої очі, розмащуючи шмарклі й таке інше аж до вух, її кутні зуби міцно стискаються, й у кутках щелепи ходять жовна.
Дмитро бачить, як несподівана новина обезкровлює обличчя Тура, нервово перекочує під тонкою шкурою сухі жовна і пересмикує куточки уст.
Жовна на шиї боліли від дотику, і воротар усе закидав голову, ніби йому хотілося тримати її якомога далі від тіла.
— рішуче вимовив він, і на хлоп’ячому обличчі заграли жовна.
Силін, помітивши жовна на Альошчиних щоках, сказав:
Сидів у сідлі набурмосившись, тільки жовна на щоках перекочувалися.