Що шість годин іде легенький живущий дощ, о шостій ранку — злива.
Тепер ми можемо спостерігати історичну обізнаність члена компартії: «Народ, живущий здесь (на півд.
Ще давні Арійці дивились на грім як на бога-воїна, котрий оплодотворяє богиню Хмару; із хмари ллється на землю живущий і плодющий дощ.
Отже, радій, о живущий, любов’ю огрітому місцю
І відпочивав справді, йдучи нога за ногою, упиваючись ясно-сонячним весняним днем, не душним, бо живущий вітрець розвіював духоту.
— У Псалтирі ми читаємо: «Живущий на небі посміється».