Рикаючи, душитель доклав усієї своєї сили — на його руках роздулися могутні горби.
Зате знайшовся євнух-душитель та двійко смердючих ібенійців, які кохали свої сокири не менше, ніж один одного.
У Вільні, коли народ піднявся на боротьбу, він чув не раз і навіть читав на аркушиках, які вночі розклеювали на стінах, що імператор — тиран, пригноблювач, кат і душитель волі.
У Цитаделі на такий кришталик казали просто «душитель».
Остряниця ще не знав, які сили привів сюди Вишневецький — відомий кат і душитель українського народу , — але здогадувався, що чималі.