— Цей російський літак ми підбили біля Львова , — сказав поручник Дуб.
І поручник Дуб не промовив ні слова і, збентежено хитаючи головою, пішов геть, але зараз же знову повернувся від штабного вагона і гукнув Швейкові:
Дні Божественнім, а вночі, їх нікого немає, а є тільки Бог-Дід, Дуб і Сніп наш.
Вже перед самим ко-чів' ям трапився на шляху Данилові самотній кривий дуб, широкий і кряжистий.
Воно нагадало мені той дуб, під якими ми сховалися після того, як на Метью напала Жульєтта.
Старезний дуб під лаврським муром палав, мов свічка !
В серпні Дуб попав полякам в руки, Липа здезертирував.
Поручник Дуб, гадаючи, що Біґлер глузує з його останніх слів, що, мовляв, його череп і не таке витримає, почав докоряти кадетові за недостойну й нахабну поведінку щодо старших офіцерських чинів.
Віра наша вкорінена в глибинах нашого єства, як дуб укорінений у глибинах землі.