Є ще повір'я, що на тому світі до Раю людина повинна буде дряпатися на круту гору, і горе їй буде, коли вона позостанеться без нігтів.
Дряпатися важко, стіна мокра, слизька, стрімка, пальці ковзають, зриваються, але Вітя вперто лізе й лізе вгору.
А всі, за пазуху кинені нігті, поприростають, і з ними легко буде тоді дряпатися до Раю.
Софійці лазити по деревах було не вперше, і вона, як та білка, почала дряпатися на грушку.
Спершу стало зрозумілим, що вертикальне положення зберігати надто небезпечно, тож ми стали дряпатися рачки.
Він тривожно почав бігати двором і нарешті став дряпатися-в хвіртку, озираючись на Хрисана Андрійовича.
Ще трохи, і вона могла почати дряпатися, битися.
Ми мусили переплисти її, а далі знову довелося дряпатися по крижаних заторах, яких раніше не було тут.
Але коли доводилося дряпатися на стрімкі гори, ноги мліли і щохвилини треба було приставати, щоб зробити знову кілька кроків наперед.
Бо не встиг він вилізти з води, як знов почав дряпатися до печери.