Награвшись донесхочу, гості знов розпитували про своїх київських знайомих, перебирали їх усіх язиками до останньої людини.
Спершу ласують з насолодою, потім з приємністю, потім силою розгону, далі донесхочу.
Напившись донесхочу, він простягся на траві і дав спочинок думкам після тривалого й болісного напруження, що ні на мить не попускало їх від самого ранку.
Життя їхнє нелегке, раз у раз їм загрожує шибениця, зате наїдків і напитків у них донесхочу, як у півнів-перебійців.
В той час співуни, наверещавшись донесхочу, повиходили з школи.
— І якщо по правді, то я вже наслухався себе донесхочу.
Голодний подорожній їв і пив донесхочу, і не скоро йому спало на гадку, що він залишив біля коней голодну дитину.
І все ж таки римляни гадають, нібито ситі минулим донесхочу.
Іронізувати можна тут донесхочу, але ж — не до іронії.