Синоніми до слова Домовина

Домовина разом з постаттю сонного лицаря сперта на трьох львах, звернених головами в три сторони.

Домовина з гуркотом упала з-під самої стелі, із дверей кабінету випав з вінком на шиї посірілий Микола.

Добре, що тут Мотрі нема, що вона його смутку не бачить, що вона не дивиться, як йому тьмариться в очах, як свічки зачинають блудними огниками по церкві танцювати, а домовина росте … росте … росте …

Домовина Ярослава це велика, скриня з одноцілого, мраморного бльоку, покрита двохспадною крівлею з акротеріями, викованою теж з мраморного моноліту.

Каже вітер: «За рікою, За струмистою водою, Є високая гора, В ній глибокая нора; В тьмі, що сповнена печалі, Домовина із кришталю Там прип’ята на стовпах, На чавунних ланцюгах.

І в неї, як у всіх решти, були чорні мари і чорна домовина.

Отак і вийшло, що після йоду, пластира і ковтка портвейну домовина велетня знадобилась.

У дядька Івана була і своя домовина, він її, в соні казали, змайстрував давно, але смерть не помічала його, хіба що авансом нагородила — у вигляді красномовно згорбленої спини.

Ніби з чимось чи кимсь прощаючись, домовина зробила коло над Дніпром, далі - над велелюдним Хрещатиком, пролетіла повз темні вікна порожньої квартири.

Домовина й справді вийшла парадною — світленька, гладенька, з ладно припасованих одна до одної ясіньових дощок.