Хоч Раду й не сподівався знайти Міку дома, а все ж поспішив туди.
Чочой уже уявляв собі, з яким захопленням і заздрістю зустрінуть його дома, як жителі стійбища, зібравшись на відкриття їдальні, будуть усміхатися і зиркати у його бік.
Івоніки не було дома, а Марійка кинулася на неї, мов тигриця.
— Її немає дома , — стояла так, щоб не проходив далі, не роздягався.
Не гостем, а господарем, бо Чернігівська земля — твоя вітчизна, і мені хочеться, щоб ти відчував себе тут, як дома !
Германові робилося дома чимраз прикріше, він чувся немов в різницькій ятці, переповненій запахом свіжого м’ясива.
Лиш сестричка Одокійка побивалася над братчиком, а старий дєдик давав порядок дома.
Приїхав на побивку додому в Зимовейську і зліг — простуди, хвороби, рани … Пробув я дома аж до весни наступного року.
А як він дійде, то дома щоб могли розшифрувати і довідатись, в якому пеклі ми існуємо.
Роби, й челядники, й тивуни, й дома-жиричі, й боляри великі та малі готувалися до завтрашнього весілля.