Звідкілясь вигулькнув дженджуристий хлопець у новенькій гімнастерці, підперезаний широким ременем, підійшов до Боровика.
Біля входу стояв, переможно посміхаючись, дженджуристий: кур' єр — куди там Паніковському.
Галина уявляла собі Назарова іншим, їй чомусь здавалося, що він такий собі дженджуристий красунь-мужчина, самовпевнений, розв’язний і доволі нахабний.
Той дженджуристий, зарозумілий блазень, той пихатий лицемір тільки тому потурбувався про вас, що не мав саме якогось кращого діла, що це його розважало !
Дженджуристий Сікач, побачивши латки на кожусі і жупані товариша, вигукнув : — Стривай, Арсене !
Дженджуристий молодик поважно підійшов до провідниці і, взявши її за лікоть, змовницьки сказав : — Красуне, до Києва.
А дженджуристий панок у дзеркалі, навпаки, стрепенувся, зблиснув вогненно-чорним оком, дзенькнув, мов копитом, підкованим стоптаним черевиком і з почуттям продекламував:
А наяву був гострий на язик, добре обізнаний з риторикою, піїтикою, грецькою та латинською мовами дженджуристий шибайголова і картяр, безоглядно хоробрий у бою, безмірно щедрий у дружбі красень-запорожець Сікач.
Який же ти став дженджуристий, інспектор далеких років, колишній міліціонер і сталевий слідчий, а тепер захисник інтересів одного з підприємств !
Вбраний Хоббі був, як завжди, елегантно, проте його одяг мав досить дженджуристий вигляд , — це був одяг молодика, нацуплений старим чоловіком.