А дощ мрячів, а грязюка по коліна, осінній день догоряв швидко, пітьма тяжкою дергою лягала на землю.
Грязюка на піскуватому шляху вже зашерхла, затужавіла й стверділа, тільки в бакаях ще стояла вода.
Березневе сонце вдень добряче пригрівало, і тоді відтавала грязюка, в калюжах спливала якась твань, пріла трава, торішнє гниляччя.
«Паризька грязюка , — подумав він (певен, що ця канава буде йому притулком , — А самотньому в притулку тільки думай та міркуй). — паризька грязюка якась особливо смердюча.
Санса сподівалася, що хоч пухирі навчать її розуму, та Ар’я лише засміялася і наступного дня натерла руки грязюкою, мов якась болотна дикунка — грязюка, бач, мусила порятувати її від сверблячки, бо так сказав її друг Мика.
А що дорога розбита, що грязюка по коліна й що дома нема зайвого гроша, йому байдуже.
Всі вулиці та завулки в місті потопали в грязюці; сама грязюка, чорна, як дьоготь, подекуди мало не фут завглибшки, а вже два чи три дюйми — то певно.
Грязюка шматками налипала до підошов важких чобіт, прорезинені плащі потемніли і лисніли від вологи, а двоє німців, ледачкувато позираючи на всі боки, йшли розвальцем, немов погода була найкращою для прогулянок.
Тоді вся вода й грязюка стікатимуть зверху по карнизу і не зіпсують стінку внизу … Халід схвалив цей план.
Грязюка по самі маточини, і наша пара ані з місця.