Її перехід крізь тонку невидиму грань, що відділяла майбутню мить від минулої, не сколихнув у повітрі жодної порошинки.
Волею хворе, небо і море знає дитя, наче грань, мов карниз.
Хіба мало таке трапляється, що стіна робить грань, розділяючи наше власне від чужого?
Якщо ж «хтось» навмисне носить за пазухою грань … чув-єм, що й у Києві найголовнішу бібліотеку спалили, то най такі порядки шляк трафить.
Розбѣгли-ся вѣтром по байракак за кіньми; огонь погас — грань месркотѣла — курище ся лишило — втихомирило-ся.
У Свят-Вечір мого народу Звідтіль, де ні сліз, ні бажань, Вам звістую про РАДІСТЬ ПРИХОДУ І ВІДХОД У за вічну грань.
Вона створювала між минулим і сучасним якусь невидиму, але цілком відчутну грань.
Кленов встиг подумати, що, якби він був сам, не вагаючись, повів би корабель на зближення, повернув би, ризикуючи переступити грань заборонених прискорень — і хай усе летить до дідька !
Грань між темними метаморфічними породами і загадковим білим вістрям видно дуже чітко — падіння у бік скиду.
Є й інша грань давності сучасних націй: їхнє розміщення.