Ну, що ж — радощів не зазнали, з лихом — приятелі … горювати — не привчатися !
І справді, якщо це правильно і так має бути, то не потрібно горювати і жалкувати.
Не люблять горювати у компанії; воліють залишатися на самоті зі своїм болем.
До того ж гості, щоб не давати матінці горювати, жили не виїжджаючи у нас з сімействами.
— Подагра мені не підвладна , — сказала Ним , — а горювати про батька не варто.
Завтра я вчиню те ж саме: вдягну нічну шапочку, халат, засяду собі в бібліотеці та й буду горювати, з нетерпінням чекаючи, доки не втече Кітті.
По усіх тих випадках та бідах мати якось стрінулася із Чайчихою: заплакали обидві та з того часу почали знов одна до 'днії ходити та вкупі горювати.
Нехай Уразбай не дасть захопити себе зненацька, щоб потім не горювати" , — передавав він дядькові.
— Обридло вже мені по цих краях горювати , — промовив він, наче сам до себе.
Але дурний хлопець горювати не став, обв’язав відро зверху скатертинкою і пішов «пшеничне зілля» продавати.