На світанні Добриня й Тур виїхали до Дніпра й зупинились на високій горі за Роднею, звідки видно було голубе плесо, смугу лісів, жовто-синє поле з рядами могил на лівому березі.
Небо вгорі було блідо-голубе, яке буває лише погожого зимового ранку.
Світ, голубе, любить поговір , — відповів той. -
Бретіньї підвів голову й відповів : — Мені, голубе, й тут дуже добре, так що я — ні з місця.
Два сонця оберталися навколо центра ваги системи: одне — голубе, друге — червоне.
Небо таке ніжно-голубе, що, здавалось, розтанеш у ньому, коли дивитимешся довго.
Не замакітриш нам голови, голубе, ми не вчорашнії) Потім наші предки повернулися у воду.
Чи ти, голубе, ніколи не находив десь тієї одежі?
Вона підставила до крові скусані, припухлі губи, налиті слізьми очі й прошепотіла : — Прощай, мій Грицю, мій сизокрилий голубе, мій ясночолий місяцю …
Ви здогадуєтесь, кого я маю на гадці, Вільяме, голубе мій.