З бандурою в руках, попихкуючи люлькою та приспівуючи, з чаркою на голові, пішов дідуган під голосний гамір гульвіс навприсядки.
З подвір'я долинав крик і ще якийсь гамір — напевне, щось трапилось, але Єнсен не звертав на те уваги й не підійшов до вікна
І молодий санджакбег, проклинаючи все на світі, хапав своїх головорізів і кидався туди, де були найбільший вогонь, найбільший гамір, найбільша колотнеча.
— Місто Солодощів — багатолюдне й веселе, тут щодня панує такий гамір.
Трохи раніше тут панував гамір, коли всі повернулися з вечері й побачили на дошці оголошень нове повідомлення про дату іспиту з явлення.
Її неоковирний, спотворений голос пробивався крізь гамір, наче тупа сокира — крізь мозок теляти.
Жодна душа не обізвалась на цей гамір: ув’язненим було начхати, а більшість тюремників, знехтувавши своїми обов’язками, спали на робочому місці.
Мимо хаосу тонів зливався весь цей гамір в одну гармонійну ці лість.