— Треба вітатися, як заходиш до хати , — сказала панна Цап.
— По-перше, треба вітатися , — заговорила Тереза , — особливо коли так довго не бачились …
— Здрастуйте , — кажу (у селі, ти ж знаєш, треба з усіма вітатися).
Ніколи ще нове місто не зближалося так тісно із кварталом Сен-Марк: деякі дворяни стали навіть вітатися за руку з адвокатами і колишніми торговцями олією.
Звичайно, треба було ходити попри нашу хату, попід наші вікна і крізь зуби все-таки вітатися.
Просто він дедалі частіше почав потрапляти на очі, потім стали вітатися, розмовляти про футбол, про погоду.
Коли Дєд дивився телевізор, я не зважувався з ним вітатися, бо не хотів йому заважати.
Німецький солдат Гуго Реслер навряд чи став би вітатися з старим болгарином та ще й російською мовою.
— Шукай вітра в полі , — кинув титар і мовчки почав вітатися з прибулими гостями.
І зі мною перестав вітатися, вважає мене зрадником, фашистським прислужником.