Синоніми до слова Відчужувати

Однак громада не могла відчужувати землю за свої межі без дозволу феодала.

Сучасне вчення про свободу ґрунтується на таких основних положеннях: усі люди вільні від народження і ніхто не має права відчужувати їхні природні права.

Арешт майна, як правило, полягає у забороні відчужувати майно − один із способів здійснення власником правомочності розпоряджатися належним йому майном шляхом передачі цього майна у власність іншій особі.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд в ухвалі зазначає заборону відчужувати, розпоряджатися або користуватися та вказівку на таке майно.

Він має право вилучати плоди й доходи, передавати права на цю ділянку в спадщину або відчужувати їх за угодами, а також зобов’язаний сплачувати щорічну ренту власнику ділянки, сплачувати податки та добросовісно вести господарство.

Іпотека може бути встановлена на нерухоме майно, яке заставодавець має право продавати або відчужувати в інший спосіб.

Всі селяни вважалися кріпосними, позбавлялися права розпоряджатися своїм майном, заповідати, відчужувати його без дозволу поміщи-ка, повинні були коритися і щодо віросповідання.

Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

Вони не мали права передавати волость у спадок, відчужувати й без згоди київського князя.

Так звані квазіко-лони вели самостійне господарство, в певних межах розпо-ряджалися своїм майном, їх не могли відчужувати без землі.