Синоніми до слова Ворушити

Губи в обох пересохли, й ворушити ними було важко.

Івіш каже, що потім накладе на себе руки, та я спокійний, вона ніколи не наважиться це зробити: вони будуть ворушити й ворушити цей попіл.

Коли сегменту рухливості очних яблук бракує, аби побачити яблуко позад себе, доводиться ворушити ногами.

Вже давно збагнув це, але мовчу, звик, Не хочу ворушити, руйнувати звичного ритму життя.

— Бо Данильців онук невчасно почав ворушити минуле …

— спитав Каркароф, і далі намагаючись не ворушити губами.

Колоди колодами — ними й ворушити не годен під ковдрою Навіть якісь підозрілі виразки з’явилися на них, кровоточать.

Стьопа лежав горілиць на мішках з вугіллям, стараючись під час перепочинку не ворушити ні ногою, ні рукою.

Це буде їм найкращий пам’ятник … А втім, мені чомусь не хочеться ворушити минуле — відкладемо це до похилих літ.

Рана видавалася йому така незначна, що про неї навіть не варто було і язиком ворушити.