Нарешті прикрашена червоними прапорами валка з п’яти гарб рушила в напрямку на Чалиш.
З-під решітки виїхала, брязкаючи зброєю та тупотячи копитами, валка вершників.
Рипіли вози — саме проїжджала валка, і я, щоб не мати діла зі сторожею, долучився до гурту — вже зараз до подорожніх ставилися з підозрою через мор, який з’явивсь у далеких краях.
Кораблі помчали мимо один за одним — наче валка хмар, що низько летіла над горизонтом.
Відпочивши, валка вдосвіта знову рушила в дорогу.
Хлопці, розвантажуй вози — он Микитина валка назустріч суне !
Та коли валка дісталася переволочинського броду, виявилося, що порома не було ні при лівому, ні при правому березі.
Сонце звертало з полудня, як врешті висунулася з Ромнів довга валка саней.
Хлопці розвернули коней і погнали назад, звідки наближалася волячим кроком купецька валка.
Одночасно валка могла з погляду торговельного репрезентувати одну чи кілька торговельних асоціяцій, що звалися ватагами.