— Як схочеться мені їсти, я почну бубоніти отако: бу-бу-бу …
Йому доводилось блукати самотніми вулицями, підставляти голову дрібним крапелькам дощу й бубоніти крізь зуби прокльони.
Відповідач продовжував тихо бубоніти правильні запитання і сам на них відповідав.
Щільніше всівшись навколо вогнища, індіанці, як і минулих вечорів, почали щось тихо бубоніти.
З шаленою швидкістю воно промчало кругом ставка, не перестаючи бубоніти : — Нехай б’ються, нехай б’ються, нехай б’ються … — І знову швиденько сховалося за дерево.
Поет не дивився вже по узбіччях, а, втупившись у брудну труську підлогу, почав щось бубоніти, скніти, гризучи самого себе.
— і Харитон починає бубоніти, як псаломщик у церкві, ніби читає «Апостола»: …
Роман перестав бубоніти; насіння закрило стрічки.
— Робіть що хочете, але не треба бубоніти мені під вухом.
Я почув, шо вона знову почала бубоніти, і повернувся, шоби піти геть.