Головні будівлі - церква, лікарня, резиденція губернатора, банк і різні інші установи — стояли на амарантових палях, тобто на колодах з червоного дерева, забитих у болотистий грунт.
Ну, й грунт, звісно, болотистий, а відтак і гидоти різної до біса: від москітів та літаючих п’явок до удавів …
Це був пустинний болотистий луг, порослий молодою зеленою отавою.
Всі землі поділялись на добрий грунт, середній грунт, поганий грунт і дуже поганий — пісковий, болотистий тощо.
Німці звідусіль сходяться боронити приграничні замки і хотіли б іти на Жмудь великим походом, та мусять чекати з ним аж до зими, бо то болотистий край і рицарям там воювати ніяк.
На болотистий майдан зносять всякі брами і двері, та нашвидку будують поміст, на котрім укладають приладдя муки.
Сильно пахло лісовою пріллю, а під ногами хлюпав розкислий болотистий ґрунт і безшумно, з якоюсь неприємною податливістю осідав товстий шар моху.
Вони виходили на темний болотистий схил, що зникав у темряві ночі.
Люди, які сиділи на броні, були вдавлені в м’який болотистий грунт і одразу не загинули.