Коли це Пречиста Богородиця промовила, зразу Йоан злагіднів і сказав до Богородиці: «Задля твого прохання, о Владичице, прощаю йому».
Не знаючи нічого певного ні про Христа, ні про його матір, а тільки прислухаючись до поголосу, стали стверджувати, ніби богородиця вмерла в Ефесі, і навіть показували дім, де це сталося.
Якщо в бік, протилежний тому, в який повернута голова мого жеребця, то я рубаю, хоч би в того лицаря й сама Богородиця була на щиті.
Парною до «Спаса» була «Богородиця з Христом Емануїлом», іконографічні особливості якої джерело не засвідчує.
На самій голові в диякона, в хмарах, стояла богородиця, вдвоє більша од його, з омофором в двох руках.
— Хай мене грім поб' є і свята богородиця, коли брешу !
Ставленець Несторія-патріарха Дорофій проголосив у церкві анафему всім тим, хто рече на діву Марію Богородиця, і сказав : — Речіть Христородиця !
Потім Богородиця дала чоловікам мощі святих мучеників: Артемія й Полієвкта, Леонтія, Акакія, Арефи, Якова, Феодора, наказавши покласти їх у підвалини церкви, та ікону.
Тоді Пречиста Богородиця сказала до розбійника: «Знай-бо, що дитя це воздасть тобі винагородою благостинною, бо охоронив Його».
Федір Достоєвський у романі «Біси» вклав в уста своєї героїні такі думки: «Богородиця — велика мати-сира Земля єсть, і велика в тому радість.