Перше, чого навчає мати-християнка свою дитину, що ледве починає белькотати, це складати докупи три пальчики, христитися й вимовляти слово «Бозя».
Той винувато розвів руками і почав щось белькотати про густий туман і про магнітні аномалії та магнітні бурі.
То була не найрозумніша з можливих машин, Усемогутній Космосотворець, а народжена нерозважним узурпатором руїна, яка на знак того, що була покликана для величних діянь, тільки й могла белькотати крапки.
Блиснули мертві зуби, язик заворушився й почав якось безголосно белькотати.
Але Мартін досі не скористався ні цим терміном, ні будь-яким іншим, тому що, при будь-якій спробі зробити Еріці пропозицію, ним опановувала непозбутня боязкість і він починав белькотати щось про зелені луки.
Раптом біснуватий зупинився, здригнувся, озирнувся довкіл і почав щось белькотати.
Помалу Галина почала ходити, а далі й белькотати, і Христина раділа на свою пестуню, мов на рідну дитину , — носила її вже на повітря і заходила навіть до річки й до лісу.
Адже очевидно, що єгу налічується тисячі, навіть у нашому місті, і відрізняються вони від своїх диких братів з країни гуїгнгнмівлише тим, що вміють белькотати і не ходять голі.
І ти, переминаючись, скліпуючи, шморгаючи, ковтаючи закінчення слів, починаєш белькотати про Вальку, яка пробігала мимо тебе, і про свою ногу, яка візьми та й простягнися їй на дорозі?
Іван чомусь страшенно зніяковів і, зашарівшись, як маків цвіт, щось почав белькотати про якусь подорож до санаторію в Ялту …